:Бізнес-планування

Ключові слова та поняття: поняття бізнес-план; види бізнес-планів, їх зміст, розділи; типове положення про бізнес-план; бізнес-план для економічної зони.

Бізнес-планування в економіці України — явище достатньо нове і, як демонструє практика, дуже необхідне.
Звичайно, для того, щоб розкрити сутність будь-якого економічного явища або категорії, ми звертаємось до змісту їх функцій. Функції, які розкривають сутність бізнес-планування, містяться в наступному:
- перша функція пов'язана з можливістю використання бізнес-плану для розробки загальної концепції, генеральної стратегії розвитку підприємства;
- друга функція — планування дає можливість оцінити та контролювати процес розвитку діяльності підприємства;
- третя функція — залучення до здійснення проектів та реалізації планів розвитку підприємства потенційних партнерів, які можуть вкласти власний капітал або технології.
Зміст функцій указує на те, що бізнес-планування вирішує наступні основні проблеми бізнес-плану для підприємства:
- визначає ступінь життєздатності та майбутньої стійкості підприємства, знижує ризик підприємницької діяльності;
- конкретизує перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних та якісних показників розвитку;
- притягає увагу та інтерес, забезпечує підтримку з боку потенційних інвесторів підприємства;
- допомагає отримати цінний досвід планування, розвиває перспективний погляд на підприємство та його робоче середовище.
З вищевикладеного випливає, що на відміну від традиційного планування бізнес-планування враховує не тільки внутрішні цілі підприємства, але й зовнішні цілі осіб, які можуть бути
корисними підприємницькій справі — потенційні інвестори, потенційні постачальники та потенційні споживачі підприємства.
Оскільки бізнес-планування охоплює достатньо довгий період, зазвичай 3-5 років, воно може бути ототожнено зі стратегічним плануванням. На відміну від стратегічного, бізнес-планування включає не весь комплекс загальних цілей підприємства, а тільки одну з них, ту, яка пов'язана зі створенням та розвитком визначеного (нового) бізнесу. Вона має чітко окреслені часом межі, по закінченні яких визначені планом цілі та задачі повинні бути виконаними. Крім того, в бізнес-плануванні його функціональні складові (плани виробництва, маркетингу, юридичний план та ін.) мають набагато вагоміше значення, ніж у стратегічному плані, та є повноправними, рівноправними частинами структури бізнес-плану.
Близьким до бізнес-планування можна назвати і такий документ, як техніко-економічне обґрунтування. Однак у техніко-економічному обґрунтуванні особливий акцент зроблено на виробничо-технічні аспекти проекту, в той час як комерційні ринкові проблеми майбутнього бізнесу залишаються майже не розкритими.
Бізнес-планування, як форма обґрунтування підприємницького проекту, поступово набуває сили, витісняючи техніко-економічне обґрунтування зі сфери планової діяльності бізнесу, оскільки в ньому закладені переваги гнучкого сполучення виробничого та ринкового фінансового та технічного, внутрішнього та зовнішнього аспектів діяльності підприємства. Прямим вираженням бізнес-планування є складання та реалізація бізнес-плану підприємства.
Якщо бізнес — це підприємницька діяльність, яка забезпечує прибуток, а комерція — реалізація товарів, тоді бізнес-план можна визначити як план отримання прибутку в процесі підприємницької та комерційної діяльності. Зазвичай під підприємницькою діяльністю мають на увазі діяльність по виробництву товарів.
Бізнес-план — це план розвитку підприємства, план виробничо-комерційної діяльності, орієнтованої на отримання високого прибутку, забезпечення конкурентоспроможності, виживаності та стійкості підприємництва в ринковій економіці. В бізнес-плані — відповідь на питання, що необхідно зробити, щоб завоювати хорошу ділову репутацію, те, що називається "паблік рілейшнз".
Зміст бізнес-плану визначається типом підприємства, його господарчими функціями та ступенем юридичної самостійності. Необхідно виділити наступні плани:
- бізнес-план для діючого виробничого підприємства;
- бізнес-план для нового виробничого підприємства;
- бізнес-план для діючих комерційних (торгівельних) підприємств;
- бізнес-план для нових або комерційних підприємств, які реорганізуються;
- бізнес-план для змішаних торгівельно-виробничих фірм, асоціацій;
- бізнес-план для цілей приватизації, для входження в спеціальну економічну зону та інші.
Робота по бізнес-плануванню — це дуже трудомісткій та досить довгий процес. Спеціалісти по бізнес-плануванню одностайні в тому, що сумарний час, необхідний для цього, складає біля 200 годин.
Структура бізнес-плану не є канонізованою, а залежить від багатьох факторів (призначення бізнес-плану, вид бізнесу, масштаби підприємства, його юридичний статус та ін.).
У зв'язку з цим пропонуємо приблизну структуру бізнес-плану, яка розкриває більш детально як вихідну інформацію, так і планові показники, які розробляються на її основі.
- Титульний лист.
- Резюме.
- Історія бізнесу.
- Опис продукції (послуг).
- Аналіз положення справ у галузі.
- Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії.
- План виробництва.
- План маркетингу.
- Організаційний план.
- Юридичний план.
- Ринок та план продажу.
- Фінансовий план.
- Програма інвестування.
- Охорона довкілля.
- Оцінка ризику та страхування.
- Додатки.
Титульний лист та зміст. Зміст титульного листу:
- заголовок плану;
- дата його підготовки;
- хто підготовив план, повна назва та адреса підприємства або підприємця та його домашній телефон;
- для кого підготовлено план.
Зміст повинен дати чітку уяву про весь вміст бізнес-плану.
Для того, щоб скласти бізнес-план, необхідно знати більш детально, якою інформацією повинен бути забезпечений кожен розділ та які на її основі належить розробити планові показники.
Резюме. Це перший та вирішальний розділ бізнес-плану. Пишеться він після того, як бізнес-план повністю підготовлено, всі його розділи прочитані, а його автори та залучені консультанти досягай повної ясності у всіх деталях проекту. Резюме повинне бути коротким, зазвичай в три-чотири сторінки, але краще, якщо резюме розміщується на одній сторінці. Треба враховувати, що сила концентрацій уваги у майбутніх читачів плану (зазвичай дуже зайнятих та ділових людей) на одному з документів, який роздивляються, не є дуже високою — але ж вони змушені Працювати з великою кількістю ділових паперів. Отже, прочитавши одну-дві сторінки резюме потенційні інвестори повинні зрозуміти базові ідеї та перспективи бізнесу підприємства та швидко вирішити — чи варто витрачати додатковий час на читання бізнес-плану.
Можливість правильного складання резюме полягає в тому, що потенційні інвестори з перших слів короткого опису запропонованого проекту повинні переконатися в його економічній ефективності та можливості реалізувати задуманий проект.
Структура резюме містить:
- суть проекту: його цілі та потенційну ефективність;
- можливість реалізації проекту в конкретних ринкових умовах;
- хто та як буде здійснювати проект;
- вид діяльності, прогноз попиту, вартість проекту та джерела фінансування проекту;
- потенційні вигоди від інвестування в проект: обсяг продажу, витрати виробництва та збуту, норми прибутку, рівень рентабельності, терміни окупності та повернення інвестованих коштів.
Залежно від характеру бізнесу підприємства та можливості виконавців бізнес-плану можна підготовити два типи резюме: конспективне або описове.
Конспективне — просто повторює в стислому вигляді висновки кожного розділу бізнес-плану. Перевага таких резюме
полягає в тому, що вони легко пишуться та в найменшому ступені залежать від здібностей пишучого. Недолік такого резюме — дуже прямолінійний, сухий та діловий тон. Більшість бізнесменів цілком задовольняються конспективними висновками, особливо якщо концепція бізнесу підприємства добре зрозуміла, а ринок та майбутня діяльність достатньо стандартні. Конспективне резюме цілком досягає своєї мети, надаючи досвідним інвесторам необхідну інформацію.
Описове резюме схоже на коротку розповідь. Пишучому таке резюме необхідно мати достатні здібності, щоб, надаючи потрібну інформацію, викликати хвилювання та ентузіазм у читача (потенційного інвестора) та не впасти в перебільшення.
Описові резюме гарні для бізнесу, пов'язаного з новизною. Це може бути новий товар, новий ринок, нова технологія, яка потребує додаткових пояснень. Описові резюме також добрі в тому випадку, якщо бізнес підприємства має який-небудь домінуючий елемент (володіння важливим потенціалом, участь видатного бізнесмена), який має бути обов'язково освітленим. Використовуючи характер даного резюме можна викликати емоційний відгук у читача, провівши одну або дві найбільш вражаючих риси підприємства, показавши, як саме ця риса буде сприяти успіху майбутнього бізнесу.
Історія бізнесу. Цей розділ складається, якщо підприємство вже працювало й пройшло певний шлях розвитку та відображає реальні успіхи, які підприємство досягло в минулому. Підсумки діяльності необхідно також пов'язати з наміченими цілями та орієнтирами. Опис продукції (послуг). Бізнес-план повинен містити детальний опис майбутнього товару. При цьому властивості товару повинні бути сполученими з потребами його потенційних покупців. В бізнес-плані повинні бути відображені тенденції застосування обраного товару (чи буде з часом його застосування зростати або зменшуватися, чи можливі нові способи його застосування?). Асим підприємство бачить життєвий цикл свого товару? Лким є діапазон подібних товарів (послуг), запропонованих конкурентами? Чи має обраний товар унікальність порівняно з моделями конкурентів, чи потребує ринок наявності унікальності, специфічності товару? Нарешті, який рівень захищеності товару, тобто чи має підприємець патент, авторські права, зареєстровану торгову марку та ін.?
В цьому розділі бізнес-плану можна припустити приблизне визначення рівня цін, можливості післяпродажного обслуговування.
Аналіз стану справ у галузі Описуючи галузь, важливо показати абсолютні розміри ринку, чи схильний цей ринок до росту або застою, основні групи споживачів. Треба визначити, наскільки чуттєвим є ринок до різних внутрішніх та зовнішніх факторів, чи схильний він до циклічних та сезонних коливань та ін. Необхідно описати своїх конкурентів, долю ринку, яку вони захопили, сегменти, на які вони орієнтуються, врахувати інші галузеві фактори. В цьому розділі важливо зробити висновок про загальну привабливість ринку. Якщо вона є задовільною, треба визначити свою потенційну долю, дати прогноз продажу своєї продукції.
Оцінка конкурентів та вибір конкурентної стратегії. Якщо підприємство є єдиним виробником та продавцем у галузі, воно неминуче зіштовхується з конкурентними силами. Ними можуть бути нові (потенційні) конкуренти, які впроваджуються в галузь, конкуренція з боку товарів-замінників, постачальників (продавців), клієнтів (покупців). Це слід знати та постійно пам'ятати. Описавши конкурентів, слід описати обрані стратегії.
Якщо підприємець серйозно вирішив змінити свою стратегію або тільки впроваджується на конкурентний ринок, він повинен передбачити можливі відповідні дії конкурентів:
- ступень вірогідності відповідних дій;
- їх можливий вплив на підприємство;
- коли це може трапитися;
- наскільки "агресивними" вони будуть;
- чи є можливість ухилитися від особливо "агресивних" впливів.
План виробництва. Головна задача цього розділу — довести потенційним партнерам, що підприємство може реально виробляти необхідну кількість товарів у необхідні строки та в потрібній кількості.
Окрім технічного опису, план виробництва повинен містити в собі економічні розрахунки витрат виробництва. Окрім цього, повинні бути надані відповіді на наступні питання:
- які основні методи виробництва та технології;
- яка загальна структура виробничого процесу (надати схему виробничого процесу);
- яка сировина, необхідні матеріали та комплектуючі є необхідними; де і в кого, на яких умовах вони будуть закуповуватися; яка репутація цих постачальників, їх імена та адреси;
- чи виявлені "вузькі місця" (ними можуть бути постачальники або час, який втрачається на ті чи інші операції);
- які потужності необхідні для організації виробництва; чи існує на підприємстві вже задіяні потужності; які плани їх розширення; витрати, пов'язані с розширенням потужності та період поширення;
- чи може підприємство розраховувати на ефект масштабу виробництва; якою є запропонована структура витрат;
- якими частими є випадки дублювання та непередбачені обставини при виконанні виробничих операцій;
- як здійснюється контроль якості;
- опис обладнання, як існуючого, так і необхідного; за якими ознаками його обрали, де намічається придбати; які при цьому проблеми та наскільки розв'язані;
- де буде розташовано виробництво (на діючому підприємстві або на тільки створюваному); вимоги до виробництва з боку місцезнаходження та географічних умов;
- яка робоча сила є необхідною для здійснення виробництва сьогодні та в майбутньому; чи відповідає кваліфікація робітників можливостям та специфіці обладнання.
План маркетингу детально повинен розкривати політику підприємства в галузі торгівлі та обслуговування цін, рекламну стратегію, що дозволить досягнути планованих обсягів продажу та зайняти відповідне місце на ринку. Вибір маркетингової стратегії є визначальним на всіх стадіях бізнесу — від появи продукції на ринку до її продажу та післяпродажного обслуговування. Для обговорення проекту з майбутніми партнерами або інвесторами намічаються конкретні принципи розповсюдження продукції, методи визначення цін, рівень рентабельності на вкладений капітал та інші питання маркетингової політики. Багато уваги при цьому приділяється опрацюванню питань якості продукції. Значну, а на деяких сегментах ринку вирішальну роль відіграє розробка дизайну та упаковки, які дозволяють залучити покупців на ринок.
Вибір оптимального сполучення різних маркетингових інструментів суттєво залежить від особливостей життєвого циклу товару. Стандартний життєвий цикл товару має наступні стадії: розробка, вихід на ринок, ріст, зрілість, насичення, спад. Для багатьох товарів життєвий цикл може сильно відрізнятися від стандартного через сезонність, капризи моди, зміни захоплень та ін.
Таким чином, маркетинговий розділ бізнес-плану потрібен для того, щоб:
- підприємець міг усвідомити основні цілі та задачі діяльності підприємства;
- робітники маркетингових підрозділів могли використовувати план як посібник до дії по засвоєнню та створенню ринку свого товару;
- інвестори могли переконатися в достатній місткості та перспективі ринку.
- Для цього маркетинговий план повинен охоплювати всі елементи маркетингу та відповідати на наступні питання:
- - яка потенційна місткість ринку по конкретному товару, які умови конкуренції, на яку долю ринку претендує підприємство (за рівнем доходів, демографічній ознаці, поведінковим принципам та ін.), які основні сегменти ринку та на якій з них орієнтується підприємство;
- яку ціну готовий прийняти покупець, яку використати політику цін при виході на ринок та завоювання позицій на ньому, яку реакцію можна очікувати з боку конкурентів, який чистий доход приносить обрана політика цін; яку передбачити систему знижок покупцям, не втрачаючи маси прибутку;
- які канали розповсюдження товарів — власні фірмові магазини, торгівельні представники, дистриб'ютори; коли вони почнуть працювати; обсяг роздрібного та оптового продажу;
- міри по ефективному просуванню товарів — реклама, стимулювання збуту, пропаганда, власний продаж та ін., який бюджет фінансування просування товарів;
- який бюджет витрат на маркетинг, очікуваний ефект.
Організаційний план знайомить із формою власності, питаннями керування, розподілення уповноважень та відповідальності, типом організаційної структури підприємства.
Орієнтиром для складання цього розділу бізнес-плану можуть бути:
- форма власності підприємства;
- основні пайовики або основні акціонери (реквізити пайовиків; кількість і клас акцій, якими володіє певна особа; відсоткове співвідношення акцій, яким володіє та ж особа, до загальної величини акціонерного капіталу);
- скільки акцій випущено та скільки пропонується випустити;
- основні положення про права голосування, процедуру виплати дивідендів, фінансову конверсію для кожного класу акцій;
- склад ради директорів та правління, короткі біографічні довідки, посада, кваліфікація, досвід роботи, освіта;
- конкретні форми участі робітників в акціонерному капіталі підприємства;
- основні риси контрактів, які укладаються з менеджерами, оплата останніх;
- скільки та яких спеціалістів, їх зарплата;
- - організаційна структура підприємства, способи взаємодії підрозділів один з одним.
Юридичний план — в цьому розділі, який є особливо важливим для нових підприємств, вказується та форма, в якій намічається вести справу. Практично йдеться про форму власності та правовий статус підприємства (приватне або державне підприємство, кооператив або спільне підприємство).
Кожна з цих форм має свої особливості, свої плюси та мінуси, які можуть вплинути на успіх справи та є небезінтересними як для інвесторів, так і для партнерів.
Якщо це державне підприємство, то треба роз'яснити систему його підпорядкованості та межі начальницького втручання в господарську діяльність. Якщо це, наприклад, акціонерне товариство, то треба поясниш майбутнє розподілення акціонерного капіталу між можливими акціонерами та ін.
Обираючи організаційно-правовий статус підприємства, необхідно продумати ефективну пристосованість до умов ринку, на якому підприємство буде реалізовувати свою продукцію.
Ринок та план продажу. В цьому розділі слід показати, на якому основному ринку підприємство має намір працювати, які йо-
го особливості. Для визначення сегмента ринку слід визначити, на якого споживача орієнтується підприємство та за рахунок реалізації якої цілі (спеціалізація на споживача шляхом диверсифікації та універсалізації асортименту та ін.). Якими є вірогідні покупці, місткість потенційного ринку, обсяг продажу з початку роботи, наступне їх збільшення і за рахунок чого (привабливості, реклами, низьких витрат оптових закупок, набору додаткових послуг, сучасні методи продажу, спеціальна система розрахунків та ін.).
Фінансовий план — найважливіша складова частина бізнес-плану. В даному розділі розглядаються потенціал проекту та графік його фінансування в ув'язуванні з комерційною та виробничою діяльністю підприємства. В обґрунтуванні фінансового плану повинні бути підготовленими строки на 3-5-років, три бізнесових прогнози: прогноз прибутків та збитків; проект розподілення грошових потоків; проект бухгалтерського балансу на початок та кінець робіт кожного року. Крім цього, готовиться проект спеціального рахунку капітальних вкладень.
Прогноз фінансових результатів полягає у визначенні прибутковості проекту. Вирішальним із розроблювальних проектів є прогноз реалізації. В даному підрозділі використовуються заздалегідь складені прогнози розмірів збуту. Одночасно повинні передбачатися асигнування на покриття виробничих витрат. Матеріальні, трудові, виробничі потреби повинні бути визначеними та переведеними у вартісну форму. Бажано розділення цих витрат на постійні та мінливі. При визначенні ефекту від продажу враховуються виробничі витрати на придбання обладнання.
В бізнес-плані повинен бути підрахованим фінансовий підсумок, чи буде отримано (а для діючого підприємства — чи отримує вже) підприємством прибуток, скільки грошей підприємство буде мати після всіх виробничих витрат, а також яку готівку мати.
Баланс підприємства — це зведена таблиця, яка вказує джерела капіталу та засоби розміщення. В балансовій таблиці ліворуч розміщені активи підприємства, тобто є матеріально-грошові кошти, які має підприємство та які активно задіяні в господарчій діяльності.
Перша частина балансу — пасиви. Вони включають різні джерела отримання необхідних капітальних коштів.
Різниця між активами підприємства та довго- і короткостроковими зобов'язаннями демонструє його чисту вартість.
Таким чином, баланс підприємства входить до складу документів фінансового планування. Звітний баланс служить основою для першої стадії фінансового планування — аналізу фінансових показників. При цьому, зазвичай використовується документ, який включає найбільш достовірну інформацію — внутрішній баланс — баланс для внутрішньофірмового користування, який відображає дійсний фінансовий стан фірми. Зовнішній баланс складається спеціально для публікації. Він деталізує використання та вкладення фінансових ресурсів, які є потрібними для підтримки проектованого рівня виробництва. Такі баланси продивляються інвесторами, які встановлюють, чи не перевищують борги припустимих розмірів, робочий капітал, поточні витрати, товарний обіг та ін., та залежно від цього визначається майбутнє фінансування проекту.
Проект розподілення грошових потоків аналізує джерела та використання готівки та відповідає на три ключових питання:
- яку кількість готівки підприємство генерувало за минулий період;
- які джерела готівки (звідки поступив грошовий капітал);
- як підприємство використало свою готівку. Найважливішим розділом бізнес-плану є програма інвестування та термін окупності інвестицій.
Завершується розробка бізнес-плану оцінкою ризиків та їх страхування. Чи в змозі буде підприємство ефективно працювати при зміні зовнішніх умов, який запас його фінансової стійкості?
Програма інвестування. В цьому розділі необхідно викласти план отримання коштів для створення та розширення підприємства.
Перше питання: скільки взагалі потрібно коштів для реалізації даного проекту? Друге питання: звідки намічається отримати ці гроші, в якій формі? Питання третє: коли можна очікувати повернення повністю отриманих коштів та отримання інвесторами доходів від них? Відповіді на перше та третє запитання випливають з попереднього розділу бізнес-плану: "Фінансовий план". Відносно другого питання слід сказати наступне. Фінансування через кредити є переважним для проектів, пов'язаних із поширенням виробництва на вже діючих (при чому успішно) підприємствах. З одного боку, від таких підприємств банкіри не будуть вимагати завищеної платні за кредит, тому що ризикованість вкладень тут не є дуже великою, а, з іншого боку — не складе проблеми знайти матеріальне забезпечення кредитів: ним можуть виступати активи, які вже маються.
Залучаючи для фінансування свого проекту кредитні кошти, слід пам'ятати про можливість отримання не тільки банківського, але й комерційного кредиту, який може бути наданим на значно вигідніших умовах (наприклад, учасниками проекту, який розглядається). Охорона навколишнього середовища. В сучасних умовах, що характеризуються стрімким погіршенням екологічного становища, зменшенням запасів природних ресурсів, накопиченням стресових факторів в основу діяльності підприємства все частіше вкладається концепція соціально-етичного маркетингу.
Реалізація цієї концепції передбачає високу відповідальність підприємства не тільки перед окремими клієнтами, але й перед суспільством та його майбутнім, забезпечуючи як високий рівень життя, так і його високу якість.
В цьому розділі бізнес-плану слід відобразити можливий вплив виробничої діяльності підприємства на зовнішнє середовище в теперішньому часі та в майбутньому. Наскільки воно є екологічно небезпечним; як будуть утилізуватися відходи, чи можлива їх подальша переробка, чи не виникне проблеми з утилізацією пакувальних матеріалів. Слід також відобразити заходи по зменшенню можливого негативного впливу на довкілля, напрямок та строки цих заходів.
Оцінка ризику та страхування. Поняття ризику, його оцінки, прогнозування та навіть керування ними — таким є зміст розділу. В розділі повинна бути відповідь на запитання: як зменшити ризики та втрати? Він повинен складатися з двох частин: в першій — розкриваються організаційні міри профілактики ризиків, у другій — розкривається програма страхування від ризиків.
Традиційно розкриваються наступні ризики:
- ринковий ризик: чи буде в майбутньому існувати ринок; чи буде ринок зростати такими темпами, які будуть сприяти бізнесу підприємства; чи є валовий прибуток достатнім для підприємства, щоб витримати цінову війну;
- ризик конкурентних технологій: чи зможе конкурент розробити технологію, яка перевершить технологію підприємства; чи може будь-яка нова технологія перешкодити підприємству успішно виконати намічене;
- ризик завершення: чи достатньо надійним є запропонований проект, технологія або предмет діяльності, щоб усе спрацювало так, як намічається;
- зовнішній ризик: яка вірогідність того, що хтось або щось зупинить або уповільнить роботу підприємства; які є пропозиції по вирішенню цих проблем, якщо вони виникнуть;
- внутрішній ризик: чи достатньо персоналу, щоб підприємство було здатним нормально функціонувати;
- ресурсний ризик: чи буде мате місце достатня кількість клієнтів, матеріалів або продукції впродовж періоду, суттєво перевищуючого терміни погашення витрат фінансових ресурсів; чи достатньо у партнерів фінансів, людських, інтелектуальних ресурсів для повного завершення наміченого проекту;
- ризик капітальних вкладень: чи зможе інфляція, зміна валютних курсів або політика уряду суттєво вплинути на вартість інвестицій; яка вірогідність того, що в результаті цих змін підприємство повністю або частково втратить свій капітал.
При розробці заходів захисту бізнесу від втрат зазвичай, акцентується увага на трьох наступних галузях:
- ризик псування майна: схильність майна підприємства до ризику повної втрати або псування;
- ризик втрати часу: чи виникають втрати часу у зв'язку з можливістю збоїв та перерв у функціонуванні бізнесу або затримками при отриманні платежів по зроблених інвестиціях;
- ризик невиконання зобов'язань: даний ризик включає відповідальність підприємства перед покупцями, людьми, причетними до бізнесу підприємства, перед тими, хто використовує або покладається на продукцію або послуги підприємства, а також перед суспільством у цілому.
Реальна програма управління ризиками повинна бути виробленою на тонкостях ринку страхових послуг. В основі страхової справи полягає страховий поліс — контракт, за яким страхова компанія бере на себе відповідальність сплатити компенсацію у випадку, якщо відбудеться будь-яка небажана випадкова подія, яка принесла збитки. В обмін на цю послугу підприємство сплачує страховику страхові внески.
У страховому полісі вказується, який вид ризику він покриває, в який термін та на яку суму. А також: порядок здійснення процедур, пов'язаних із виконанням контракту, як визначити
величину належної страхової винагороди, як збільшити обсяг страхового покриття.
Страхові поліси можуть бути спеціальними, загальними, пакетними:
- спеціальним полісом описується кожний предмет майна, яке страхується, визначається його обсяг та вартість;
- загальний поліс встановлює лише вартість застрахованого майна в цілому, сума страхового відшкодування не визначається для кожного окремого предмету зі складу майна, яке страхується;
- пакетний поліс страхує безліч можливих ризиків — в єдиному комплексному.
При розвиненій системі сучасного комерційного страхування в бізнес-плані можна просто вказати, які типи страхових полісів та на які суми планується придбати.
Таким чином, бізнес-план — це документ, що описує всі основні аспекти майбутнього комерційного заходу. Бізнес-план є необхідним для нового підприємства, обґрунтування випуску нової продукції, впровадження нової техніки, інших нововведень. Він є необхідним в разі реконструкції діючих підприємств, їх переспеціалізації, суттєвої зміни їх діяльності, а також у разі приватизації майна державних підприємств.
Для останнього виду бізнес-планів Фондом держмайна України було затверджено Положення про типовий бізнес-план, наказ № ЗОЇ від 26.05.94 р.
В цьому документі вимагалось, щоб бізнес-план складався з наступних розділів:
1. Юридичний статус підприємства.
2. Стисла історична довідка діяльності підприємства.
3. Характеристика продукції (послуг), яка виробляється (пропонується до виробництва) підприємством. Характеристика ринків збуту.
4. Характеристика конкурентного середовища.
5. План маркетингової діяльності.
6. План виробничої діяльності.
7. Організаційний план.
8. Охорона зовнішнього середовища.
9. Фінансовий план та програма інвестицій.
10. Аналіз можливих ризиків та страхування.
Новий вид бізнес-планів в Україні з'явився в період створювання спеціальних економічних зон. Підприємства, бажаючи зі своїм інвестором увійти до ВЕЗ (вільна економічна зона), мусять розробити бізнес-план, який підтверджує необхідність, реальність та ефективність інвестиційного проекту створення підприємства.
Інвестиційна діяльність підприємств оцінюється за показниками ефективності інвестиційних проектів.

Попереднє питання | Змiст | Наступне питання

Друзі та партнери