Макроекономічна основа та економічне зростання

Макроекономічна основа та економічне зростання

Можна порадуватися перші два місяці 2000 року радують явищем, про яке можна було мріяти: в Україні, нарешті, почалося економічне зростання.У порівнянні з відповідним періодом минулого року за січень ВВП виріс на 3,4%, за січень лютий на 6,1%.Відповідні показники в промисловості становлять 5,3 і 10,2%.Очень приємна тенденція.
Спочатку в проекті держбюджету мова йшла о двопроцентному зростанні ВВП. Новому уряду ця позиція показалася зайво оптимістичної і показник зменшили до 1%.
І все ж: чи реальні зміни економічної динаміки і наскільки вони грунтовні? Важливо враховувати, що початок позитивних процесів в економічній динаміці відноситься на першу половину минулого року.Як кажуть спрацювали дві групи чинників:
•позитивні макроекономічні зсуви минулого року подолання штучно сформованої в 19961997 роках надмірної ревальвації валютного курсу гривні, демонтаж фінансової піраміди, підвищення рівня монетизации економіки, розширення платоспроможного попиту населення;
•здійснення на основі указів Президента комплексу заходів, пов'язані зі стимулюванням реальної економіки.Мова йде об кількісної і якісної змінах. Істотне зниження з 42 до 18,8% бартерних операцій, зменшення більш ніж на чверть збиткових підприємств, тенденція зниження, що намітилася кредиторської заборгованності і збільшення бюджетних надходжень на 30%.
Не можна не сказати про так зване перенесення центра тягаря на мікрорівень.Політика пасивного невтручання в управління виробничими процесами почала поступово перетворюватися в політику активного стимулювання економічного зростання.Таким чином, основною функцією виконання такого роду системних перетворень, які допомогли б в виході економіки на темпи зростання ВВП на рівень 67% в рік. [3,c3].
Невже прийшло усвідомлене розуміння того, що насправді відбувається в економіці України?. Проаналізуємо.
Україна вступила в нову фазу свого розвитку з приходом 2000 року.Багато фахівців кажуть, що в Україні почалося економічне зростання.Хотілося б вірити, але факти є факти, і вони диктують реальне становище макроекономічних показників.
В Україні не склалися об'єктиві умови для нормального і стабільного економічного зростання.У країні не сталися ті реальні зміни, які дозволили б з упевненістю сказати, що склалася позитивна динаміка макроекономічних показників.
Кожні твердження повинні підкріплятися фактами або що є причиною для подібного роду висновків.
Одним з них є реальна девальвація гривні або зростання реального обмінного курсу твердої валюти.Реальний курс визначається коректуванням номінального.У 1998 році ціна продажу долара США зросла з 1,8946 гривні до 3,427 або на 80,9%. У також час ціни на споживчому ринку збільшилися лише на 20%.Реально долар в Україні подорожчав на 50,7%.В 1999 році при зростанні номінального курсу на 49,5 інфляція становила 19,2%(реальний приріст 25,4%).
Тенденція валютного ринку 19981999 років є неминучим слідством фінансової кризи серпня 1998 року, внаслідок якого до кінця року долар подорожчав на 63,2%.Серпень став переломним пунктом накопичення проблем в економіці.
Досить значна девальвація гривні за помірних темпів інфляції вплинула позитивним чином на обмеження імпорту.Прибутковість від експорту за два останніх роки збільшилася майже вдвічі, а витрати виробництва в 1,43 рази, але в свою чергу девальвація негативно вплинула на збільшення податку на імпорт.У 1998 році при зростанні внутрішніх споживчих цін на українському ринку на 20% імпортне постачання подорожчали на 80,9%.[1,c.4]
Висновок про вплив девальвації на економічне зростання підтверджують дані про галузевих показників динаміки виробництва.При середньому по промисловості показнику за січеньлютого у 10,2% в кольоровій металургії, він становив 22,5%.
Багато хто кажуть, що для нормального економічного зростання треба провести політику реальної девальвації національної валюти.Це був би поспішний крок.Чому?
•девальвація 19981999 років має відмінну від 19921994 років природу. Перша мала монетарну причину, оскільки відбувався друк огрівної грошової маси, яка не була підкріплена.Криза серпня 1998 року і подальша девальвація була викликана серйозними проблемами в бюджетній сфері.Таким чином різко підвищився курс на тверду валюту.
•динаміка, рівні девальвації і інфляції не співпадають.У цей час, при однаковій спрямованості показників темпи зростання споживчих цін значно відстають від зростання курсу долара, а це може привести до інфляції. Девальвація серйозно ускладнює бюджетні проблеми.Прибутки бюджету ростуть повільно, а витрати швидко.Пропорціонально зростанню курсів твердих валют збільшуються тільки надходження за рахунок імпортного мита.ПДВ з імпорту балансується відшкодуванням ПДВ з бюджету експортерам.Сильно збільшується навантаження по бюджетним статтям, що стосуються обслуговування зовнішнього боргу, соціальних виплат, тому наростає дефіцит, який необхідно покривати.
Як покрити бюджетний дефіцит? Способи:
•залучення приватних коштів(невигідно при фінансовій нестабільності);
•емісія грошей, кредитором є Центральний банк(невигідно, тому що станеться різке падіння внутрішнього попиту, а звідси інфляційний вибух).
Падіння внутрішнього попиту було однією з причин погіршення динаміки виробництва.Пік впливу кризи перший квартал 1999 року.
Девальвація гривні.У минулому році долар став дорожче за гривню на 50%.Таким чином, будьякий інвестор, що вклав долар в економіку України і що отримав прибутковість нижче за 50% не тільки нічого не запрацював, але і втратив вкладене.При прибутковості у 20% від вкладеного долара залишилося тільки 80 центів.Це просто смертельне для інвестицій.Поріг прийнятності прибутковості для рішення інвестувати повинен перевищувати 6070%.
Без відновлення високого курсу гривні гроші не виконують функції накопичення.У період стабільності національної валюти, внески населення в банківську систему реально зросли в 2,1 рази.За подальші два роки вони скоротилися на 12%. Нинішній стан банківської системи дозволяє щонайбільше говорити про васполоття банками функції розрахункового обслуговування економіки і бюджету.Але наші банки не спроможний обслуговувати інвестиційний процес.У них просто немає для цього грошової маси.Середні процентні ставки по кредитах на кінець минулого року в 2,7 рази перевищили темпи інфляції(52,0 і 19,2% відповідно).З одного боку вкладники не хочуть розміщувати депозити під низькі проценти, а сдругой сторони, дуже великий ризик кредитування, немає гарантій перетворення позитивних процентних ставок в негативні внаслідок проїдання банківського капіталу. [1,c.4]
Уряд не зміг утриматися від прогнозу економічного зростання в 2000 році в проект бюджету закладено зростання реального ВВП на 1% і це не дивно, так як останні чотири роки різні склади Кабміну наполегливо прогнозують економічне зростання.
Плануючи також зростання обсягів промислового виробництва на 4,6%, що трохи більше, ніж в 1999 році(4,3%).Здавалося б позитивна тенденція.Але зростання виробництва досягається в основним за рахунок збільшення заборгованості(як між підприємствами, так і перед бюджетом), тобто за рахунок погіршення фінансового становища підприємств(об'єм простроченої дебіторської заборгованості в промисловості за січеньлистопад 1999 року збільшився на 15,5 млрд. грн., або в 3,8 рази більше ніж в 1998 році).[2,c.1,7]
Зростання цін в цьому році не повинне перевищити аналогічний показник 1999 року і, по прогнозу становитиме 19% (в річному численні).Неважко передбачити, що відносно низький рівень інфляції буде досягнутий, як і в билі роки, в основному за рахунок зниження реальних прибутків населення(скорочення платоспроможного попиту). Так, в 1999 році грошові прибутки населення скоротилися на 11,8% по відношенню до 1998 року, що знизило платоспроможний попит населення і привело до скорочення роздрібного товарообороту на 5,2% і об'єми платних послуг на 7,8%.І це не дивлячись на масштабні погашення по соціальній заборгованості в рік президентських виборів.
Середньорічний обмінний курс прогнозується на рівні 5,78 грн./дол(на кінець року 6,02 грн/дол.)Відповідно виникають сумніви про реалістичність такого прогнозу, а значить треба виділити чинники, які в свою чергу будуть впливати на цей прогноз.Визначимо два чинники: обслуговування виплат по зовнішньому боргу і вибрана система валютного режиму.Аналіз: якщо буде вибраний режим прив'язки до кошика валют(це нам пропонує Президент в проекті послання до Верховної Ради), то неминуча стрибкоподібна поведінка обмінного курсу, що і відбувалося в минулі роки, коли діяв валютний коридор.Цікаво відмітити факт Президент України вже пропонував Нацбанку в грудні минулого року розглянути можливість переходу до currency board, яка передбачає прив'язку гривні до однієї або групі валют, однак пішла відповідь НБУ про недоцільність такої прив'язки. [2,c.1,7]
Як видно, прогнозні показники можуть бути виконані як і в минулі роки в основному за рахунок погіршення фінансового становища підприємств і зниження рівня життя населення.

| Перша | Наступна сторiнка