Емісійні туманності

Емісійні туманності

Особливістю емісійних туманностей (туманність Оріона (Мал. 4) і Трьохроздільна туманність (Мал. 7) належать цьому типу), що впадає в очі, є безліч яскравих емісійних ліній в їх спектрах. Ці спектральні лінії є як би пізнавальними “ярликами”. Саме ці лінії і привели до відкриття туманностей у всіх частинах Чумацького Шляху і навіть в далеких галактиках. Якнайкращим зразком емісійної туманності може служити туманність Тарантул у Великій Магеллановом Хмарі (Мал. 9). Туманності в Малій Магеллановом Хмарі менш яскраві і менш помітні (Мал. 11). Емісійна туманність випромінює світло, характерне для речовини, з якої вона складається, якщо її відповідним чином освітлює зірка. Ми можемо собі представити зірки як гігантські ліхтарі, які освітлюють суміш флуоресци-рующего речовини (атоми) і частинок, що відображають світло (пил). Безперервні спектри емісійних туманностей, мабуть, утворюються не тільки унаслідок віддзеркалення світла від порошинок, але також в результаті еміссионних процесів, в яких беруть участь важкі атоми. Якщо світло “ліхтаря” багате ультрафіолетом, газ флуоресціює і з'являються яскраві лінії. Але коли присутні лише порівняно холодні зірки, то немає того достатку ультрафіолетової радіації, яку атом може поглинати і випромінювати наново у формі видимих яскравих ліній.


У такому разі зоряне світло, падаюче на туманність, розсівається частинками пороши і спектр туманності виявляється простим отраже-нієм спектру зірки. Емісійні туманності є дійсними туманностями, оправдиваю-щимі своя назва.

Використано матеріали сайту: www.poglyad.com

| Перша | Наступна сторiнка